Історія МАЗ-500
Гідна заміна для першого МАЗ «двохсотої моделі» – МАЗ-500. Удосконалена версія для потреб Радянського Союзу. Різні модифікації машини та покращене обладнання. Використання моделі «500» продовжується і досі, крім того, деякі гурмани навіть модифікують автомобіль.
ІСТОРІЯ АВТОМОБІЛЯ МАЗ-500
Логічно, що перший МАЗ-200 не міг довго залишатися практичним, і йому на заміну в 1965 році прийшла нова вантажівка МАЗ-500. Найбільш помітна відмінність була, звичайно, у перепроектованій конструкції кузова. Рама розташовувалась на мостах так, що це збільшувало вантажопідйомність авто, а разом з цим, та його ефективність. А оскільки капота більше не було, оскільки мотор помістили під кабіну, збільшився огляд для водія.
Крім того, посадочних місць також, як і в попередній версії, залишилося три з урахуванням водійського. Тільки модифікація як самоскида мала два сидіння. Працюючи над кабіною нового «силовика», конструктори подбали про водія і більш комфортне та зручне керування машиною. Органи управління, такі як кермо, важіль КПП та панель приладів розташовувалися раціонально. Не забули і про кольори оббивки, крім того, що вона взагалі була, гама складалася з приємних відтінків спокійних кольорів.
Зручним нововведенням було спальне місце. Вперше для автомобілів МАЗ. Саме відсутність капота і дозволила «п’ятисотій» моделі стати в історію. Справа в тому, що така конструкція була введена в експлуатацію вперше у радянському автопромі. У 60-х вже весь світ почав проводити подібну революцію, оскільки капот суттєво заважав управлінню габаритним транспортним засобом.
Але, враховуючи необхідність піднімати країну після війни, якість доріг, що підходять для використання безкапотних кабін, стала придатною лише через двадцять років. І ось у 1965 рокці з’явився МАЗ-500, який став гідною заміною для своєї попередньої моделі «200». На конвеєрі вантажівка простояла до 1977 року.
Базова комплектація вже була гідравлічним самоскидом, але платформа ще залишалася дерев’яною, хоч кабіну вже робили металевою. Спрямованістю під час розробки, звісно, була універсальність. Досягнення цієї мети дозволяло використовувати машину у всіх можливих сферах, де потрібно транспортування.
Досить просто розробити модифікацію з потрібним модулем на борту. Ця модель мала можливість заводитися з тягача. Це означало, що при необхідності для запуску двигуна не потрібна електрика. Ця особливість була дуже корисна у військових потребах.
ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МАЗ-500
ДВИГУН
Двигун для мінських вантажівок продовжував розробляти Ярославський автомобільний завод. Індексний номер у двигуна був ЯМЗ-236, і саме він став базовим у більшості модифікацій. Шість циліндрів, розташованих V-подібно, працювали у чотирьох тактах на дизельному паливі. Турбонаддув був відсутній. Основним мінусом системи залишився великий рівень негативного впливу на екологію. Екологічний тип класифікується як Euro-0.
Використання такого дизеля створювало незручності у холодну пору. Як і зараз, дизель мав великий ККД та віддавав мало тепла. Через це для прогрівання кабіни йшло чимало часу. Паливний бак МАЗ-500 має спеціальну перегородку для запобігання або гасіння гідравлічного тиску всередині ємності. Незважаючи на свій низький екологічний рейтинг, двигун ЯАЗ-236 дає приклад якості складання досі і користується гарними відгуками серед власників навіть у наш час.
Кількість тактів | 4 |
Кількість циліндрів | 6 |
Тип розташування циліндрів | Поздовжньо; V-подібний, кут 90о |
Порядок роботи циліндрів | 1 – 4 – 2 – 5 – 3 – 6 |
Турбонаддув | Немає |
Крутний момент | 667 Ньютон метрів при 1500 об/хв |
Максимальні обороти колінвалу | 2100 об/хв |
Витрата палива на 100 км | 22 – 25 литрів дизеля |
Об’єм паливного бака | 175 литри |
Запуск без стартера | так |
Потужність у кінських силах | 180 |
Об’єм двигуна | 11 дм3 |
Максимальна швидкість (порожнім) | 85 км/год |
ТРАНСМІСІЯ
Протягом виробництва МАЗ-500 у цій частині автомобіля зміни майже не проводились. Найбільшою була зміна типу зчеплення з однодискового на дводискове фрикційне. Інновація давала можливість міняти передачу під впливом навантажень. Сталося це у 1970 році.
Тип коробки передач | Механіка |
Кількість ступенів | П’ять вперед та одна задня |
Синхрони | Між 2-3, 4-5 ступенями |
Тип зчеплення | Однодискове/дводискове сухе фрикційне |
Передавальне число провідних мостів | 7,24/8,28 (модифікація мала значення ) |
ЗАДНІЙ МІСТ
МАЗ-500 рухається саме заднім мостом. У редукторі мосту вже з’явилися шестірні, які зменшували навантаження на диференціал та півосі. Ця технологія також була новою для МАЗ. В наш час для покращення роботи ходової частини МАЗ редуктор змінюють на більш сучасне виробництво ЛіАЗ або ЛАЗ.
КАБІНА ТА КУЗОВ
До кінця 60-х минулого століття платформа залишалася дерев’яною, але пізніше все ж таки стався апгрейд до металевої версії. У кабіні було, як правило, двоє дверей, три сидіння і одне спальне місце. Як уже говорилося, це стало великим плюсом у плані комфортності кабіни. Також там були ящики для інструментів та особистих речей пасажирів.
Для зручності сидіння водія мало кілька способів регулювання, була вентиляція. Зважаючи на погану тепловіддачу, МАЗ-500 все-таки обладнали піччю, але це не дуже врятувало ситуацію. Лобове скло складалося з двох частин, а привід двірників тепер був розташований біля нижньої основи рамки. Сама кабіна відкидалася вперед, що давало доступ до двигуна.
Довжина | 7 100 мм |
Ширина | 2 600 мм |
Висота | 2 650 мм |
Колісна база | 3 850 мм |
Задня колія | 1 900 мм |
Передня колія | 1 950 мм |
Дорожній просвіт | 290 мм |
Розмір шин | 11-20 мм |
Вантажна платформа | |
Висота | 2 480 |
Ширина | 4 860 |
Довжина | 6 700 |
Об’єм | 8,05 м3 |
Інші характеристики | |
Маса тари | 6,5 т |
Маса бруто | 14 т |
Максимальна вантажопідйомність | 7,5 т |
Допустиме навантаження на передню вісь | 4,8 т |
Допустиме навантаження на задню вісь | 10 т |
Максимальна маса причепа | 12 т |
Гальмівний шлях | 18 м |
Радіус розвороту | 9,2 м |
МОДИФІКАЦІЇ ТА ПОКРАЩЕННЯ
МАЗ-500 є настільки ж універсальним агрегатом, що і «200». Модифікацій було багато. Для різних цілей розроблялися і розроблялися нові версії:
- МАЗ-500Ш – покращене шасі для вантажного відсіку. Крім кузова встановлювалися такі модулі як: бетонозмішувач та паливозаправник;
- МАЗ-500В – армійська версія, розроблена для транспортування вантажів та особового складу. Було перероблено підвіску, і з’явилися напрямні для тенту. Кузов був розроблений суцільнометалевий;
- МАЗ-500Г – дана модифікація була випущена обмеженою серією, і трапляється вкрай рідко. Розроблено для транспортування великогабаритного вантажу;
- МАЗ-500С – для північної частини СРСР машину обладнали додатковими засобами обігріву, а саму кабіну ретельно утеплили. Також у двигун був вбудований пусковий підігрівач. На випадок поганої видимості у полярних умовах були додаткові прожектори. Пізніше модель перейменували на МАЗ-512;
- МАЗ-500Ю – зворотня «500С». Призначалася до роботи у жарких умовах. Обладнана додатковою вентиляцією та термоізоляцією кабіни. Тепер називається як МАЗ-513;
- МАЗ-500А – найдосконаліша базова варіація. У габаритах вже стала для відповідності вимогам експорту. Механічна частина була оптимізована у коробці перемикання передач. Зовні розробники змінили лише радіаторні грати. Стала машина потужнішою, максимальна швидкість тепер була 85 км/год. А вага вантажу, що перевозиться, збільшився до 8 тонн. Модифікація вийшла з конвеєра у 1970 році;
- МАЗ-504 – тягач на двох осях. Основною відмінністю був додатковий паливний бак на 175 літрів;
- МАЗ-504В – модифікація мала потужніший двигун – ЯМЗ-238. Сил у ньому було 240, що суттєво збільшувало його перевізну спроможність. Крім завантаженого кузова, міг тягнути напівпричіп загальною вагою до 20 тонн;
- МАЗ-503 – самоскид. Цілком всі елементи корпусу вже були зроблені з металу. Призначався для експлуатації у кар’єрах;
- МАЗ-511 – самоскид. Відмінною здатністю було бічне розвантаження. Рідкісна модель, тому що випуск був обмежений;
- МАЗ-509 – лісовоз. Покращена трансмісія – дводискове зчеплення, збільшена кількість ступенів КПП та редуктор у передньому мості;
- МАЗ-505 – експериментальна воєнна версія. Відрізнялася повним приводом;
- МАЗ-508 – сідловий тягач із повним приводом. Обмежена серія.
Так як вантажівки із серії «500» чудово збереглися, їх досі можна зустріти на різних підприємствах. Більшістю колишніх радянських республік ще колесять МАЗ-500 70-х років виробництва. Ціна на моделі з пробігом зараз досить невелика.
АПГРЕЙД
Деякі любителі МАЗ-500 модифікую його досі. Для підвищення потужності ставиться ЯМЗ-238. Відповідно, доводиться і змінювати коробку, оскільки потрібна наявність дільника. Якщо модель повнопривідна, то роздатка також піддається модифікації. Заміна коробки також потрібна для меншої витрати палива (без заміни до 35/100). Звичайно, апгрейд «влітає в копієчку», але відгуки говорять про те, що воно того варте. Покращують і задній міст, точніше, просто змінюють його на сучасніший і ставлять нові амортизатори.
У випадку з кабіною список буде дуже довгим. Облаштування може включити все – від фіранок і сидінь до підігріву та електроустаткування. Є навіть ті, хто ставить кондиціонер. Призначення, в яких використовується МАЗ-500, є настільки широкими, що їх неможливо перерахувати без окремої статті. Унікальність цієї вантажівки вже внесла її в історію Мінського автозаводу та радянського автовиробництва. Проте, він досі виконує завдання з вимогами набагато вищими за ті, які були при його створенні.
У наш час МАЗ-500 ще можна зустріти на дорогах, а це говорить про те, що навіть через великий відрізок часу автомобіль зберіг свої робочі якості. Машину легко ремонтувати, і господареві не важко знайти комплектуючі деталі для заміни, донором може бути аналог або відповідна деталь від офіційного дилера. На початку виробництва великою перевагою була кабіна, що відкидається, яка давала хороший доступ до робочих систем. Зараз це розташування двигуна і спосіб доступу до нього не нові, але все одно залишаються відмінним плюсом, наприклад, від ЗІЛ тих же років. Кабіна за сучасними мірками не найзручніша. Але це характеристика тільки стокового варіанта, безліч елементів можна замінити на більш підходящі. До таких деталей входять сидіння, на місце яких відмінно ставляться навіть імпортні крісла, але навіть із заводськими можна провести ряд махінацій і поліпшити їх комфортність. Обшивка і відразу піддається заміні за бажанням господаря, разом з цим, прокладки та загальну герметичність машини теж можна покращити своїми руками.
Зазначимо не менш важливу деталь – спальне місце. Досить зручне і затишне, цілком заслуговує на місце у списку переваг вантажівки. Єдиний момент, не негативний, а скоріше, незрозумілий — це наявність вікон біля ліжка для відпочинку. Робочі системи демонструють хороші показники, навіть через велику кількість подоланих кілометрів. Коробка передач включається без запинок, а силовий агрегат від ЯМЗ особливих забаганок не виявляє і здатний працювати, навіть, у найважчих умовах. Звичайно, в наш час МАЗ «п’ятисотий» сильно відстає за вимогами від сучасних моделей, тому його стабільність не може перекрити порівняно менший ККД із сучасними вантажівками.
МАЗ-500 одним своїм виглядом дає зрозуміти, що машина налаштована на високу працездатність і може охоче виконувати поставлені завдання з транспортування вантажів у різних умовах. Так, зручність — питання, яке не хочеться обговорювати в цій машині, але за бажання і цей нюанс можна виправити руками хорошого майстра.
В інтернеті можна знайти відгуки власників вантажівки і побачити, що автомобіль справді залишає хороше враження. А якщо ви є саме таким, то при належному і своєчасному догляді «п’ятисота» модель прослужить вам ще дуже довго.