Програма розвитку електротранспорту

Уряд ухвалив держпрограму з розвитку електротранспорту до 2025 року. За п’ять років частку громадського електротранспорту планують збільшити до 30 відсотки.

Тиждень, що минає, ознаменувався важливою подією для машинобудівників: в Уряді затвердили комплексну програму розвитку електротранспорту на майбутні п’ять років. Документ спрямований на розробку нових видів екологічних авто, компонентів та створення їх виробництв. Широке використання та розширення виробництва електротранспорту позиціонуються як один із ключових елементів у програмі соціально-економічного розвитку країни на майбутн п’ять років. За цей період передбачається збільшити експортну частку інноваційних машин, а також розширити їхній ряд на внутрішньому ринку, ефективно ув’язати виробничо-технологічні процеси з розвитком зарядної інфраструктури та вдосконаленням системи енергопостачання. Про те, як розвиватиметься новий напрямок у машинобудуванні, кореспондентові «Р» розповів перший заступник міністра промисловості Сергій Гунько.
Програма розвитку електротранспорту на 2021—2025 роки спрямована на створення нової сфери економічного зростання, що динамічно розвивається в машинобудуванні. За п’ять років у країні передбачають створити умови для виробництва, збільшення кількості транспортних засобів, що використовуються на електричній тязі, розширення інфраструктури електротранспорту та мінімізації негативних впливів на екологію. У рамках програми вирішуватимуть завдання щодо організації виробництва електротранспорту, його базових компонентів та елементів інфраструктури та їх максимальної локалізації, а також щодо створення відповідної інфраструктури, у тому числі електрозарядних станцій, з її оптимальним розміщенням та врахуванням специфіки споживачів (громадський пасажирський та вантажний, персональний) електротранспорту, з мінімізації економічних, екологічних, соціальних ризиків та багато іншого.

В основу програми входять дві підпрограми. Перша – “Виробничо-технологічна база електротранспорту”. Її мета полягає у створенні наукових передумов та виробничої бази для зростання кількості засобів, що застосовуються, на електричній тязі в країні. Друга — «Створення зарядної інфраструктури для електротранспорту», завдяки якій з’явиться розвинена мережа ЕЗС, яка забезпечує надання якісних та доступних послуг із заряджання електромобілів зі зручним розташуванням та видаленням.

Також у рамках програми заплановано створення досвідченого експериментального виробництва засобів електротранспорту, розробку держстандартів у цій галузі, покращення умов кредитування придбання електромобілів, що реалізуються офіційними дилерами фізичним особам на території Білорусі, звільнення учасників дорожнього руху на електромобілях від стягнення плати за користування парковками, що перебувають у комунальній власності.

Перший заступник міністра промисловості Сергій Гунько звернув увагу на те, що програма буде насамперед націлена на розширення та впровадження електричного громадського транспорту. Для реалізації програми створено інноваційно-промисловий кластер «Електротранспорт». До його складу увійшли такі компанії, як МАЗ, БЄЛАЗ, МТЗ, “Бєлкомунмаш”, “Могильовліфтмаш”, “Вимірник”, ГІМ НАН Білорусі, БНТУ, “ЕТОН-ЕЛТРАНС”, “КЕЙДЖІ ІМПЕКС”.

— Головними завданнями кластера є забезпечення виробництва та розробки нових конкурентоспроможних видів електротранспорту та компонентів. Також його учасники займатимуться координацією ефективної взаємодії у науково-технічній, освітній та виробничій сферах. Надалі дії кластера будуть спрямовані на забезпечення безумовного та якісного виконання положень програми.

За словами Сергія Гунька, під час розробки програми було оцінено внутрішній ринок електротранспорту. Так, наприкінці минулого року у розпорядженні наших транспортників було 1500 одиниць міського наземного пасажирського транспорту на електриці. З них 82 одиниці електробусів, тролейбусів у звичайному виконанні понад 1300 одиниць, понад 100 тролейбусів із автономним ходом. Усе це становить 20 відсотків всього рухомого складу, який виконує регулярні міські перевезення.

— Мета програми полягає в тому, щоб довести це співвідношення до середньоєвропейського рівня — понад 30 відсотків до кінця 2025 року. При прогнозі потреби до кінця п’ятирічки у розмірі понад 2500 одиниць та з урахуванням оновлення парку технічно це цілком можливо.

Крім того, прогнозується і зростання потреби у пасажирському електротранспорті до 2025 року у зв’язку із запланованим оновленням парків Росії на 25 відсотків (1800 одиниць) та України – на 50 відсотків (1600 одиниць). Це також потенційні ринки для розширення вітчизняного експортного портфеля електромашин.

Говорячи про розширення модельного ряду, Сергій Гунько наголосив, що в рамках програми будуть розроблені та освоєні у виробництві вантажні електромобілі вантажопідйомністю 4 і 10 тонн, кар’єрний самоскид вантажопідйомністю 90 тонн на акумуляторних батареях, кар’єрний самоскид вантажопідйомністю 220 тонн у дизель-тролейвозному виконанні. Освоять і електромобіль-сміттєвоз вантажопідйомністю від 12 до 16 тонн, електробус для перевезення пасажирів в аеропортах та тяговий електродвигун потужністю 130 кВт. Крім того, буде створено або модернізовано виробництво вже розробленої техніки, у тому числі нових моделей електробусів МАЗ та «Бєлкомунмаш», виробів силової електроніки.

— При таком обилии новинок возникает логичный вопрос: а достаточно ли на данном этапе существует мощностей, чтобы выполнить объемы задуманного? Могу сказать, что да, но коррективы будут. Так, по мере реализации программы понадобятся дополнительные мощности по производству электробусов. Планируется возведение еще одного производственного объекта на территории Минского автозавода, который будет ориентирован на автобусное производство. Также для изготовления комплектующих, в том числе для электродвигателей, на базе уже существующих предприятий будут созданы специальные производственные участки. Кроме того, предстоит модернизация филиала могилевского завода «Электродвигатель» ОАО «Могилевлифтмаш». Последнее заложено в программе и позволит филиалу производить конкурентные электродвигатели.

Отвечая на вопрос о необходимости утилизации электронакопителей, важной части электротранспорта, Сергей Гунько отметил, что данная задача будет решаться по мере реализации программы. Этим вопросом занимаются НАН и другие заинтересованные организации.

— Это финансово затратный вопрос. Он потребует вложений. Однако данные отходы при правильной переработке могут быть ценными и даже принести прибыль. Кроме того, уже ведутся разработки по вторичному использованию данных накопителей для зарядных устройств на удаленных объектах.

В целом же производственные мощности «БКМ Холдинга» позволяют выпускать 600 единиц пассажирского электротранспорта в год. «Белкоммунмаш» предлагает поставку электробусов в комплекте со стационарными станциями собственного производства. Для 20 единиц электробусов — поставка двух единиц зарядных станций. Это позволит потребителю уйти от проблем согласования параметров зарядных устройств и электробусов.

В стратегию инновационного развития предприятия включены такие направления, как троллейбусы и их модели на автономном ходу, классические трамваи и трамваи с автономным ходом, а также гибридные автобусы, электромобили и беспилотный транспорт.

В конце прошлого года в Жодино открылось сборочное производство электротранспорта ОАО «МАЗ». Планируется, что ежегодно здесь будут выпускать более 300 единиц техники — троллейбусов и электробусов. Их выпуск уже начался в 2021-м. Цех работает совместно с ОАО «ЭТОН» по принципу государственно-частного партнерства.

Корпус нового сборочного производства занимает более 6600 квадратных метров. Здесь собирают троллейбусы МАЗ 203Т различных модификаций, в том числе с увеличенным автономным ходом. Также организована сборка электробусов МАЗ 303E10. Он заряжается не более четырех часов, что позволяет ему ездить в течение суток.

Опытная эксплуатация электробуса показала, что на одном заряде машина сможет пройти около 270 километров. В среднем стандартный маршрут городского автобуса составляет 200—240. Планируется, что новый вид транспорта будет заряжаться в ночное время, а в дневное — работать. Сейчас на предприятии занимаются изготовлением партии в десять единиц, чтобы обкатать технологию и получить необходимые ценовые параметры по комплектующим.

Новинки Минского автомобильного завода планируется как поставлять в белорусские города, так и экспортировать в страны СНГ и дальнего зарубежья. Генеральный директор ОАО «МАЗ» — управляющая компания холдинга «БЕЛАВТОМАЗ» Валерий Иванкович выразил надежду, что развитие компетенций в области строения электротранспорта позволит создать полную линейку пассажирского транспорта и присутствовать во всех сегментах рынка.