МАЗ-525 почав розроблятися на Мінському автозаводі ще у 1947 році, а серійне виробництво – з 1951-го. Машина мала вантажопідйомність 25 т, за що отримав прізвисько «четвертак». Автомобіль оснащувався дефорсованим танковим дизельним двигуном потужністю 300 к.л. та механічною 5-ступінчастою коробкою передач. Цікаво, що задній міст був жорстко прикріплений до рами, через що самоскид був не дуже комфортним для водія. Дуже часто на сидіння водія клали фуфайку для амортизації, а то й зовсім керували гігантом стоячи.
З 1958 по 1963 р. самоскид випускався на заводі у Жодино, під маркою БєлАЗ. У 1964 році на зміну МАЗ/БелАЗ-525 прийшла більш сучасна модель БелАЗ-540.
МАЗ-525А з 45-тонним напівпричепом самоскидним БелАЗ-5271
Свого часу МАЗ-525 випробовували у різних виконаннях. Це сідловий тягач МАЗ-525А із 45-тонним самоскидним напівпричепом БєлАЗ-5271. Був навіть тролейвоз, проте через непрактичність кар’єрний самоскид по проводах у виробництво не пішов.
А ось старший побратим – триосьовий МАЗ-530 (6х4) вантажопідйомністю 40 т був запущений у серію.
Цікаво, що МАЗ-525 брав участь не лише на всіх найбільших будівлях СРСР, а й далеко за кордоном. «Четвертак» експортувався, зокрема, до Єгипту та до В’єтнаму.
МАЗ-514Б – це середньотоннажний вантажний автомобіль, що дрібносерійно випускався в Мінську з 1974 до 1977 року.
Триосьова бортова вантажівка з колісною формулою 6×4 з’явилася в результаті розвитку конструкції прототипу МАЗ-514 кінця шістдесятих років. Машина мала працювати на міжміських та міжнародних перевезеннях, у тому числі в об’єднанні «Совтрансавто».
Проект МАЗ-514 не отримав продовження через надто слабкий для такої вантажівки двигун, а модернізований МАЗ-514Б отримав новий восьмициліндровий дизель ЯМЗ-238 об’ємом 14,9 літри та потужністю 300 к. с. Машина комплектувалася восьмиступінчастою коробкою і мала балансирну підвіску задніх мостів.
Вантажопідйомність автомобіля МАЗ-514Б складала 14 тонн. Машина спочатку була розрахована на роботу у складі автопоїзда з причепом.
Масове виробництво цієї вантажівки так і не почалося, всього Мінський автозавод випустив 45 екземплярів даної моделі.
У повоєнний час у СРСР розвиток промисловості був би неможливий без збільшення кількості вантажного транспорту. Одним із найбільших виробників вантажних автомобілів на той час був Мінський автомобільний завод. У 60-х роках цей завод приступив до виробництва абсолютно нових вантажівок, що одержали позначення МАЗ-500. Також виробник на базі цієї вантажівки виробляв низку спеціальної техніки, у тому числі й автомобілі, призначені для лісозаготівельних робіт. Вантажівки, які використовувалися для перевезення лісу, одержали своє позначення – МАЗ-509. МАЗ-509 був тягачем, оснащеним причепом-розпуском. Лісовози на базі 500-ї серії вантажівок МАЗ вироблялися дуже тривалий час, за час виробництва він двічі модернізувався. Випуск лісовозів МАЗ розпочався у 1966 році з моделі МАЗ-509П. МАЗ-509П була пробною серією з невеликою кількістю вироблених авто. Виробництво цієї версії тривало недовго – до 1969 року. На зміну моделі МАЗ-509 у 1978 році прийшов лісовоз із позначенням МАЗ-509А. Це був останній лісовоз, збудований на базі 500-ї серії вантажівок МАЗ. Вироблялася модель МАЗ-509А до 1990 року.
Конструктивні особливості
Як вже булосказано, збудований лісовоз на базі МАЗ-500, але мав він ряд відмінностей. На той час усі вантажівки МАЗ були одними з найсучасніших у СРСР, але від МАЗ-500 лісовоз відрізнявся досить серйозно трансмісією.
Силова установка МАЗ-509 не відрізнялася від моделей 500-серії. Це був зовсім новий силовий агрегат ЯМЗ-236. Цей мотор був 6-циліндровим, з V-подібним положенням циліндрів, мав водяну систему охолодження. Потужності його було достатньо, щоб на базі звичайної вантажівки МАЗ-500 виробляти і сідловий тягач та лісовоз.
А ось трансмісія, яка використовувалася на МАЗ-509, була дещо іншою, ніж у інших моделей. Лісовоз був першим автомобілем Мінського заводу, який оснащувався повним приводом. Крім цього, для лісовозу була переглянута і коробка передач. У моделей МАЗ-509 вона була 5-швидкісною, відрізнялися і передавальні числа коробки. Спочатку на лісовози встановлювався передній міст із планетарним редуктором, від якого швидко відмовилися на користь мосту звичайної конструкції.
Напівпричепи, що використовуються
Для перевезення деревини із цим тягачем використовувалися два причепи-розпуски – ГКБ-9383 та ТМЗ-803М. Ці причепи були двохосьовими та оснащувалися механізмом самозатягування. Цей механізм дозволяв складати візок причепа і вантажити його на тягач. Коли візок не використовувався і був занурений на тягач, МАЗ-509 був двохосьовим, коли ж потрібне було перевезення деревини, причіп розкладався і лісовоз ставав чотириосьовим, з двома провідними мостами. Використання цих причепів-розпусків дозволяло перевозити на МАЗ-509 деревину завдовжки 17-27 м.
Сідловий тягач МАЗ-504 почали серійно випускати на Мінському автозаводі у 1965 році разом із іншими машинами «п’ятисотої» серії.
Безкапотна двохосьова вантажівка з колісною формулою 4×2 в порівнянні з базовою моделлю МАЗ-500 мала зменшену колісну базу для поліпшення маневреності. Машина, розрахована на буксирування напівпричепа вантажопідйомністю 13,5 тонн, оснащувалась шестициліндровим дизельним двигуном ЯМЗ-236 об’ємом 11,2 літри і потужністю 180 к. с.
Також підприємство випускало тягач МАЗ-504Б із гідроприводом для буксирування самоскидних напівпричепів. У 1970 році модель була модернізована: базовий тягач отримав індекс МАЗ-540А, а «самоскидний» МАЗ-504Г.
У 1972 році з’явився тягач МАЗ-504В для роботи на міжміських та міжнародних маршрутах. Такий автомобіль відрізнявся спальним місцем у кабіні, восьмициліндровим двигуном ЯМЗ-238 (14,9 літри, 240 к.с.) і міг транспортувати причіп із збільшеною до 20 тонн вантажопідйомністю.
Дослідні тягачі МАЗ-508В з колісною формулою 4х4, МАЗ-515 з колісною формулою 6х4 і МАЗ-520 з колісною формулою 6х2 не були запущені в серійне виробництво.
У 1977 році після чергової модернізації індекс тягача був змінений на МАЗ-5429, але версія 504В випускалася з колишньою назвою до 1990 року.
МАЗ-4370 – двовісна середньотоннажна низькорамна вантажівка із колісною формулою «4×2», призначена для виконання великої кількості завдань навіть у несприятливих дорожніх і кліматичних умовах, яка відмінно підготовлена для експлуатації і в міських реаліях, і на заміських трасах. За основу для якого взяли німецький MAN L 2000, був представлений влітку 1999 року, тоді ж стартувало його серійне виробництво на потужностях Мінського автозаводу. З того часу машина неодноразово піддавалася доробкам, причому переважно в технічному плані.
Ззовні МАЗ-4370 простий і ненав’язливий – кабіна вантажівки демонструє «квадратні» контури з великим вітровим склом, великою прямокутною решіткою радіатора і низько посадженою головною світлотехнікою. МАЗ-4370 «Зубрьонок» доступний у трьох різних виконаннях, що відрізняються один від одного габаритними розмірами: у довжину автомобіль 5500-8200 мм, завширшки простягається на 2550 мм (не рахуючи зовнішніх дзеркал), а у висоту укладається в 2850 мм (за рівнем кабіни). Між парами коліс у вантажівки вписується 3000-4200 мм (залежно від версії), яке дорожній просвіт становить 230 мм. У спорядженому вигляді базовий варіант МАЗ-4370 важить 3950 кг, технічно допустима вантажопідйомність якого не перевищує 6000 кг. Повна маса автомобіля досягає 10 100 кг, з яких 3750 кг тисне на передню вісь, а 6350 кг – на задній міст. Найчастіше він зустрічається у виконанні з бортовою платформою (з тентом або без нього), проте доступний і з іншими спеціальними надбудовами: сміттєвоз, ізотермічний або фургони промтоварний і т.д. Інтер’єр МАЗ-4370 демонструє непримітне оформлення та має продуману ергономіку – всі органи управління знаходяться в зоні досяжності. Хоча з якістю матеріалів та складання у вантажівки є явні проблеми. У кабіні автомобіля організовано три посадкові місця, а з боку водія встановлено підресорене крісло з регулюваннями.
«Зубрьонок» зустрічається в кількох модифікаціях, які оснащуються рядними чотирициліндровими дизелями робочим об’ємом 4.75-4.76 літра з турбокомпресором, безпосередньою поставкою пального Common Rail, горизонтальним розташуванням валу, охолодженням наддувного повітря і чавунним блоком і головкою циліндрів: МАЗ-437040 приводиться в рух двигуном ММЗ Д-245.9-540, що відповідає екологічним вимогам «Євро-1» і розвиває 136 кінських сил (130 кВт) при 2400 об/хв і 460 Н•м крутному моменту, при 1 /хвилину. МАЗ-43704 обладнаний двигуном ММЗ Д-245.30 Е2 («Євро-2»), який виробляє 155 к.с. (115 кВт) при 2400 об/хв. і 515 Н•м крутного моменту, 1600 об/хв.
«Серцем» МАЗ-437043 є «четвірка» ММЗ Д-245.30 Е3 («Євро 3»), що виробляє 155 кінських сил (115 кВт) при 2400 об/хв і 575 Н•м пікової віддачі при 1500 об/х. Під кабіною МАЗ-437030 міститься агрегат DEUTZ BF4M 1013FC (Євро 4), потенціал якого налічує 170 к.с. (125 кВт) при 2400 об/хв і 700 Н•м крутного моменту при 1300 об/хв. Всі двигуни встановлюються спільно з 5-швидкісною «ручною» коробкою передач, які спрямовують запас потужності в повній кількості на колеса заднього моста (з міжколісним диференціалом, що блокується). Незалежно від модифікації, максимальні можливості вантажівки не перевищують 90 км/год, у той час як витрата пального в нього становить як мінімум 17 літрів у комбінованому ритмі на кожну сотню кілометрів.
В основі МАЗу 4370 знаходиться рама сходового типу з двома лонжеронами швелерного перерізу та поперечками швелерного та трубчастого перерізу. «По колу» автомобіль обладнаний залежними підвісками: спереду – на напівеліптичних ресорах із поперечним стабілізатором та телескопічними амортизаторами, а ззаду – на поздовжніх ресорах напівеліптичної будови.
«Зубрьонок» забезпечений пневмогідравлічною гальмівною системою з 325-міліметровими барабанними механізмами на всіх колесах та ABS. У «базі» вантажівка укомплектована гідравлічним підсилювачем керма, 130-літровим паливним баком та 17.5-дюймовими колесами з покришками типорозміром 235/75R.
Перевагами цієї машини є: проста і витривала конструкція, невибагливість в обслуговуванні, висока ремонтопридатність, доступна ціна, хороші вантажні можливості, в міру потужні двигуни, низька вартість утримання та багато іншого. Втім вистачає у вантажівки та недоліків: невисокий рівень комфорту та безпеки, мізерне оснащення, погана звукоізоляція кабіни та деякі інші моменти.
МАЗ-303 – це міський автобус з низькою підлогою, представлений Мінським автозаводом в 2019 році.
У машини повністю нова конструкція каркасу з корозійно-стійкої сталі, панелі бортів із пластику або алюмінію, пластиковий дах. Рівень підлоги на кожному з трьох входів – лише 320 мм. Оптимізація компонування агрегатів дозволила збільшити простір у салоні – тут мінімум сходинок та подіумів. В автобусі можна розмістити від 24 до 39 сидінь для пасажирів, залежно від виконання.
На МАЗі-303 (вперше на автобусах марки) застосовано незалежну передню підвіску, в конструкції якої використовуються агрегати ZF. За бажанням замовника модель може оснащуватися і більш простою та дешевою залежною передньою підвіскою.
Силовий агрегат – “мерседесовський” турбодизель об’ємом 7,7 літри, що розвиває 282 або 295 к. с. та відповідний стандартам «Євро-6» (актуально для експорту до Євросоюзу) чи «Євро-5». Двигун працює у поєднанні з автоматичною коробкою передач ZF.
Також МАЗ-303 може похвалитися наявністю сучасної електроніки. Наприклад, системою захисту від затискання дверима або датчиком дощу, за командою якого можуть автоматично закриватися люки у даху.
Це ще не серійна модель: прототипи МАЗу-303 проводять дослідні випробування. Дата початку виробництва нового автобуса наразі не оголошена.
МАЗ-271 – це перонний автобус для аеропортів, що дрібносерійно випускається в Білорусії з 2020 року. Модель прийшла на зміну МАЗ-171.
Автобус призначений для перевезення пасажирів між будівлею аеровокзалу та літаком, має типову для подібної техніки конструкцію: широкий кузов (3,2 метри), двері з обох бортів, мінімум сидінь, рівну підлогу в салоні. Все це потрібно для забезпечення максимальної місткості та швидкої посадки-висадки.
На МАЗ-271 ставлять шестициліндровий рядний турбодизель Mercedes-Benz OM926LA об’ємом 7,2 літри (238 к.с.) і шестиступінчастий автомат Allison T270. Силовий агрегат розташований спереду, привід на передні колеса.
Серед інших особливостей автобуса — шість дверей для доступу в салон (по три з кожного боку), система присідання для полегшення входу-виходу пасажирів, відеокамери замість дзеркал заднього виду. Номінальна місткість моделі складає від 90 до 99 осіб, в салоні можуть розміщуватися від 8 до 14 сидінь, залежно від виконання.
Автобуси МАЗ-271 працюють в Київському аеропорту Бориспіль.
МАЗ-256 – це автобус середнього класу. Автобус випускається з 2005 року у Білорусії. Він створювався на основі моделі автобусів МАЗ-106, що не пішла в експлуатацію. Було кілька модифікацій цієї моделі. Автобус випускався як для міжміських і туристичних перевезень невеликої кількості пасажирів, так і для експлуатації на приміських маршрутах та міських маршрутах у невеликих населених пунктах. На нього встановлювалися як вітчизняний чотирициліндровий турбодизель ММЗ Д-245.30, так і німецький двигун Deutz, також 4-циліндровий, з турбонаддувом, об’ємом 4,76 л. З мінським двигуном пропонується коробка передач СААЗ 3203.70, з німецькою – ZF 5S-42.
МАЗ-251 – туристичний автобус, що випускається в Мінську з 2006 року. Лобове скло панорамного типу, а бічні стекла – подвійні склопакети з тонуванням зовнішнього скла. У салоні може бути від 46 до 53 сидячих місць. На автобусі застосовується двигун MAN потужністю 360 к.с. Для підвищення маневреності кут повороту передніх коліс збільшений до 58 °. Загалом станом на грудень 2007 року було випущено понад 30 машин.
Міський автобус МАЗ-241 призначений для міжміських та приміських пасажирських перевезень, туристичних поїздок та корпоративних виїздів.
Модель оснащується чотирициліндровим дизельним двигуном Cummins ISF3.8 S, який працює в парі з шестиступінчастою механічною коробкою передач. Кожна залежна пневматична двобалонна підвіска оснащена двома телескопічними амортизаторами. Гальмівна система МАЗ-241 комплектується антипробуксовувальною та антиблокувальною системою.
Автобус має акваріумне застеклення, що забезпечує відмінний огляд. Загальна пасажиромісткість складає 36 осіб, місць для сидіння – 22.
